Батькам про талант

          

                                           Батькам про талант

                  Талант – це високий ступінь обдарованості, така сукупність здібностей, яка забезпечує людині видатні успіхи в тій чи іншій діяльності. Істотне значення для розвитку таланту мають уроджені здібності мозку й органів чуттів – задатки. Сприяють розвитку таланту глибокий інтерес, гаряча любов до справи, якою займаєшся.

Вирішальна роль належить невтомній працелюбності. Природна обдарованість людини, підкреслював М.Горький, – це іскра, що може і згаснути, і розгорітися, а спосіб змусити її розгорітися у велике полум’я тільки один — праця, висока вимогливість до себе. Талант виявляється в усіх сферах людсь­кої діяльності. Ми говоримо про талановитого бізнесмена, організатора, вченого, педагога, полководця та ін. Обдаро­ваність у художній творчості складає літературний талант. Справжній митець відрізняється яскравістю світосприйняття, образністю пам’яті і мислення, тонкою спостережливістю, здатністю до художнього вимислу. Крім цих загальних рис, властивих всім талановитим митцям, кожен вид художньої обдарованості має свої, особливі риси: гостре почуття мови в письменника, високорозвинений слух у музиканта, відчуття гармонії кольорів у художника.

У ряді випадків талант виявляється в дуже ранньому віці (особливо математичний талант, музична обдарованість). Але найчастіше про талановитість дитини можна судити з дос­татньою впевненістю тільки тоді, коли вона вже досить бага­то попрацювала. Не слід зваблювати себе першими успіхами дитини в тому або іншому виді діяльності. Не треба приймати успіхи дитини, яка нормально розвивається, за знак особли­вої обдарованості. Нерідко в очах люблячих батьків ці пересічні успіхи здаються надто великими. Роздування таланту, якого насправді не існує, болісно відбивається на долі дитини. Із запізненням усі розуміють, що великі зусилля були витра­чені не за призначенням; великі надії змінюються розчару­ванням.

У той же час не може бути місця неуважному ставленню дорослих до стійких інтересів дитини, до її досягнень. Піклуючись про загальний розвиток підлітка і юнака, батьки по­винні помічати прояв схильностей і здібностей, правильно їх оцінювати й за допомогою педагогів і фахівців вирішувати питання про вибір професії.